Прем'єр-міністр Угорщини В. Орбан на прес-конференції 21.12.2023 заявив, що військові дії Росії на території України - "це військова операція, оскільки між двома країнами не було оголошення війни. Коли Росія оголосить війну, тоді й буде війна".
.png){kind=small}
Обґрунтованість цього твердження оцінив Ігор Тодоров, доктор історичних наук, професор.
Факти
1.
У наш час держави, які здійснюють збройне вторгнення в іншу країну, уникають формального оголошення війни. Це робиться для того, щоб не порушувати відкрито принципи і норми Міжнародного гуманітарного права (МГП), прийняті з середини XX століття [1, 2, 3]. Так, Женевська конвенція 1949 року [1] та Резолюція Генеральної асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року [3] запровадили повну заборону на застосування сили проти територіальної цілісності або політичної незалежності іншої держави. За таких умов факт офіційного оголошення війни державою-агресором рівносильний визнанню такої держави світовим злочинцем, який порушив МГП, з усіма юридичними наслідками, що випливають [3, стаття 5].
У зв'язку з цим, держави часто використовують альтернативні терміни, щоб формально не визнавати стан війни [4, 5]. Наприклад, афганська війна 1979-1989 років офіційно називалася "Введенням обмеженого контингенту радянських військ до Афганістану", війна в Грузії 2008 року - "Операцією з примусу до миру". Подібним евфемізмом є і назва "Спеціальна військова операція" для позначення вторгнення Росії на територію України 24 лютого 2022 року.
При цьому слід враховувати, що ні "військова операція", ні "війна" не є юридичними термінами. Вони не мають суворого визначення в сучасному МГП. Замість слова "війна" використовуються терміни "міжнародний збройний конфлікт" (якщо йдеться про війну між державами) [1, 2, 6, 7] або "акт агресії" [3].
З іншого боку, в юридичних документах Міжнародного гуманітарного права, особливо підкреслюється, що його принципи і норми застосовуються незалежно від факту оголошення війни.
Наприклад, у Женевській конвенції від 12 серпня 1949 року про захист цивільного населення під час війни (Розділ I. Загальні положення. Стаття 2) зазначено [1]: "...ця Конвенція застосовуватиметься у випадку оголошеної війни або будь-якого іншого збройного конфлікту, що виникає між двома або кількома Високими Договірними Сторонами, навіть у тому випадку, якщо одна з них не визнає стану війни". А в Резолюції 3314 від 14 грудня 1974 року, ухваленій на XXIX сесії Генеральної Асамблеї ООН. Стаття 3 йдеться [3]: "Будь-яка з наступних дій, незалежно від оголошення війни ... буде кваліфікуватися як акт агресії:
а) вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, хоч би який тимчасовий характер вона мала, що є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або частини її..."... "держави або будь-яка військова окупація, хоч би який тимчасовий характер вона мала, що є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або частини її..."
Тому сьогодні формальне оголошення війни не є обов'язковою умовою для того, щоб мати підстави назвати даний збройний конфлікт війною. Іншими словами, війна може бути оголошеною або неоголошеною, але від цього не перестає бути війною. До речі, у ноті нацистської Німеччини від 21 червня 1941 року, яка де-факто стала оголошенням війни СРСР, військові дії проти Радянського Союзу названі не війною, а "контрзаходами" [13].
2.
З огляду на відсутність юридичного визначення війни (як сказано вище), нині в дипломатичній і правовій практиці під час кваліфікації того чи іншого збройного конфлікту керуються так званим "качиним тестом" ("якщо це має вигляд качки, плаває як качка, плаває як качка і крякає як качка, то це і є качка" [8, c. 7]). Для цього використовують дві головні об'єктивні ознаки, що відрізняють війну від військової операції: масштаб військових дій і ступінь мобілізації ресурсів сторін [6, 7]:
- війна вимагає мобілізації всіх ресурсів протиборчих сторін і має великі масштаби за територією воєнних дій, втратами особового складу і техніки, жертвами серед цивільного населення, екологічними та гуманітарними наслідками;
- військова операція обмежена за задіяними ресурсами і має локальний характер із мінімальними цивільними жертвами та обмеженими екологічними й гуманітарними наслідками.
Військове протистояння Росії та України - наймасштабніший збройний конфлікт у Європі після Другої світової війни. Станом на кінець 2023 року [9-11]:
- загальна довжина лінії фронту становила понад 3 тис. км,
- військовими діями охоплено понад 240 тис. кв. км території України,
- з обох сторін знищено десятки тисяч одиниць військової техніки, включно з авіацією, морськими суднами, броньованими машинами та артилерійськими системами,
- загальні втрати особового складу - сотні тисяч осіб,
- кількість жертв серед цивільного населення - десятки тисяч осіб,
- біженцями і внутрішньо переміщеними особами в Україні стали понад 10 млн осіб,
- унаслідок воєнних дій знищено греблю Каховської ГЕС і одне з найбільших водосховищ Європи, порушено штатну роботу атомних електростанцій України, зокрема найбільшої в Європі Запорізької АЕС, що створює загрозу радіоактивного зараження континентального масштабу,
- вся економіка Росії та України переведена на військові рейки.
Таким чином за всіма об'єктивними ознаками збройний конфлікт Росії та України однозначно відповідає статусу війни, а не військової операції. Це визнала Генеральна Асамблея ООН на сесії ES11/1 у своїй резолюції від 2 березня 2022 року, вказавши в тексті, що "...військові операції Російської Федерації на суверенній території України мають такі масштаби, яких міжнародне співтовариство не бачило в Європі впродовж десятиліть, і що потрібні термінові заходи, щоб врятувати це покоління від лих війни" [12].
3.
Той факт, що правові наслідки та зобов'язання сторін збройного конфлікту не залежать від того, як його кваліфікують політики та дипломати ("війною" чи "військовою операцією"), не означає, що така кваліфікація не має значення. Використання в публічних виступах назви повномасштабної війни між Росією та Україною як "спеціальної військової операції" створює в суспільстві хибне уявлення про локальність того, що відбувається, і фактично сприяє інтересам однієї зі сторін (у цьому випадку - Росії).
Вердикт
Твердження В. Орбана - це неправда. Згідно з чинним міжнародним правом, для визнання статусу війни не потрібно її формального оголошення. За своїми безпрецедентними масштабами збройний конфлікт між Росією та Україною однозначно є війною. Використання в публічному просторі назви цього конфлікту як "спеціальної військової операції" створює в суспільстві хибне уявлення про локальність того, що відбувається, і фактично сприяє інтересам Росії.
Джерела інформації
1. Женевські конвенції від 12 серпня 1949 року
2. Додаткові протоколи до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року.
3. Резолюція 3314 від 14 грудня 1974 року, ухвалена на XXIX сесії Генеральної Асімблеї ООН. Визначення агресії.
4. И. Левонтіна, Е. Шмелева. Зэтники и нетвойняшки. Каким стал специальный военный русский язык. Берлинский Центр Карнеги. 14 марта 2023 г. (россійською мовою)
5. Guy Faulconbridge. In Russia, the talk is of 'war' - even from Putin. June 8, 2023.
6. How is the term “Armed Conflict” defined in International Humanitarian Law? International Committee Of The Red Cross. Opinion Paper 2024.
7. B.Benson. The Evolution of the Army Doctrine for Success in the 21st century. Military Review. March-April 2012. P. 2—12.
8. Robin S. Davis. Who's Sitting on Your Nest Egg? Publ. by Bridgeway Books. 2007. 141 p.
9. Міграційна криза внаслідок російсько-української війни. Матеріал з Вікіпедії.
10. Втрати у російсько-українській війні (з 2014). Матеріал из Вікіпедії.
11. Проєкт DeepStateMap – мапа війни в Україні.
12. Резолюція Генеральної Асамблеї ООН ES-11/1 від 2 березня 2022 року.
13. Нота Міністерства закордонних справ Німеччини від 21 червня 1941 року. Меморандум.
Зображення на обкладинці - фрагмент картини російсько-французько-американської художниці Олександри Прегель (1907-1984). Картина відома серед мистецтвознавців під назвою "Жахи війни" (або "Гіркота війни"), хоча сама авторка залишила її без назви. Після окупації Парижа німецькими військами 1940 року доля близько 300 полотен Олександри Прегель залишилася невідомою. Джерело - muzeemania.ru.
.png){kind=small}
Шановний читачу! Ми запрошуємо вас поділитися своєю думкою про дану статтю і загалом про проєкт Trust but Verify через доступні канали зв'язку. Вашу думку ми врахуємо під час підбору контенту та верифікації інформації. Якщо ваші аргументи будуть переконливими, ми готові внести корективи в оцінки тверджень, фактів і висновків.