Згідно з даними Федеральної служби державної статистики Росії (Росстат), річна інфляція в грудні 2024 року склала 9,5% [ref], а в середньому за 2024 рік - 8,4% [ref]. Це дозволяє російській владі стверджувати, що на третій рік війни, незважаючи на міжнародні санкції, вдалося втримати інфляцію нижче 10%, що є межею між помірною та галопуючою інфляцією, і забезпечити реальне (з поправкою на інфляцію) зростання макроекономічних показників, таких як ВВП і реальні доходи населення.
Офіційні дані Росстату щодо інфляції 2024 року викликають багато запитань і сумнівів у російських і зарубіжних економістів [ref1, ref2, ref3, ref4]. Однак переконливих спростувань цих даних ніхто не наводить. Тому експерти проєкту Trust but verify вирішили самостійно перевірити коректність величини офіційної інфляції за Росстатом, використовуючи стандартні методи аналізу даних.
.png){kind=small}
Редактор статті - Марк Бейгельзімер, PhD, системний аналітик, керівник проєкту Trust but Verify.
Коротко
1. Більш ніж дворазова різниця між офіційною інфляцією за Росстатом і альтернативною оцінкою РОМИР сама по собі не свідчить про те, що одна з цих оцінок неправильна. Така різниця теоретично може пояснюватися методичними особливостями, і в такому разі ці показники слід розглядати просто як різні оцінки реальної інфляції.
2. Про можливі фальсифікації однієї з цих оцінок «натякає» повна втрата кореляції між ними за три роки війни.
3. Нами виявлено фальсифікації Росстату при розрахунку інфляції у 2024 році. Вони виразилися у штучному заниженні питомої ваги товарів і послуг, які найбільше подорожчали, що дало змогу зменшити середньозважений показник і «підігнати» офіційну інфляцію до рівня, нижчого за 10%.
4. Фактична річна інфляція в Росії за 2024 рік, розрахована за коректного застосування методики Росстату, становила щонайменше 11,4%.
------------------------------------------------
Далі за текстом ці тези розкрито докладніше.
------------------------------------------------
Альтернативна оцінка
За даними дослідницького холдингу РОМИР річна інфляція в Росії наприкінці 2024 року становила 22,1%, а в середньому за 2024 рік - 19,4% [ref], що більш ніж удвічі перевищує офіційні дані Росстату (див. рис. 1). Чим можна пояснити таку велику різницю?
Рис. 1. Оцінки річної інфляції в Росії 2024 року: офіційна за даними Росстату
(на основі індексу споживчих цін), і альтернативна за даними РОМИР (на основі індексу-дефлятора FMCG).
Пунктиром показано значення Росстату за продуктовою інфляцією (тобто без урахування послуг і непродовольчих товарів)
Порядок розрахунку інфляції
Росстат розраховує інфляцію на основі Індексу споживчих цін (ІСЦ), а РОМИР – на основі Індексу-дефлятора FMCG. При цьому обидві організації дотримуються аналогічної послідовності розрахунку, яку можна представити у вигляді чотирьох основних етапів:
Етап 1. Вибір складу споживчого кошика
Кожна організація використовує свій склад споживчого кошика, тобто набір товарів і послуг, за яким оцінюється інфляція. При цьому кожна позиція в кошику («вид продукції») об'єднує товари або послуги з подібними ознаками, наприклад, «хліб із житнього борошна».
Етап 2. Формування структури споживчого кошика
Кожному виду продукції з кошика присвоюють натуральний показник середньостатистичного споживання, наприклад, на одну людину на рік (числа - умовні): 100 кг картоплі, 56 кг житнього хліба, 30 кг свіжих яблук, 12 походів у театр, 7 Гкал опалення тощо. Тим самим кожна організація формує структуру свого споживчого кошика в натуральному вираженні.
Етап 3. Збір та опрацювання бази даних актуальних цін товарів і послуг
За кожною позицією споживчого кошика Росстат і РОМИР регулярно (щотижня або щомісяця) збирають ціни на відповідні товари (послуги) з різних регіонів по всій країні. Ці ціни усереднюють за регіонами і товарами (послугами) усередині кожної позиції, визначаючи тим самим актуальну ціну цієї позиції споживчого кошика в даний календарний період.
Етап 4. Розрахунок індексів цін і зведеної величини інфляції
Цей етап у Росстату і РОМИР реалізовано по-різному:
Росстат:
- наприкінці календарного року визначає вагову частку витрат за кожною позицією споживчого кошика, використовуючи актуальні ціни за всіма позиціями і структуру кошика в натуральному вираженні; ці вагові частки витрат приймаються незмінними на весь наступний рік.
- розраховує відносну зміну ціни кожного окремого виду продукції за даний розрахунковий період (тиждень, місяць, від початку року). Цю відносну зміну, виражену у відсотках, називають «Індексом споживчих цін» (ІСЦ).
- визначає зведений ІСЦ як середньозважене значення ІСЦ за всіма видами продукції з урахуванням їхніх вагових часток витрат у кошику.
- розраховує величину інфляції як зведений ІСЦ мінус 100%; при цьому для розрахунку річної інфляції використовується зведений ІСЦ за останні 12 місяців.
РОМИР:
- наприкінці кожного календарного місяця визначає вартість споживчого кошика на основі актуальних цін за всіма позиціями та структури кошика в натуральному вираженні.
- визначає «Індекс-дефлятор FMCG» як відношення вартості споживчого кошика в даному місяці до його вартості в січні 2019 року (базовий період), виражене у відсотках.
- розраховує величину інфляції відносно січня 2019 року як індекс-дефлятор FMCG мінус 100%; для розрахунку річної інфляції використовують відношення індексу-дефлятора FMCG для даного місяця до значення індексу-дефлятора FMCG 12-ти місячної давності.
Незважаючи на те, що Росстат і РОМІР застосовують формально різні варіанти реалізації етапу 4, можна показати, що вони практично рівнозначні (але тільки в тому випадку, якщо за методикою Росстату щорічно правильно коригувати вагові частки витрат за кожною позицією споживчого кошика з урахуванням ІСЦ цієї позиції минулого року). Тому основні об'єктивні причини більш ніж дворазової різниці значень інфляції (див. рис. 1) можуть полягати в особливостях реалізації етапів 1, 2 і 3.
Аналіз особливостей методик розрахунку інфляції
Склад споживчого кошика
РОМИР при оцінці інфляції враховує тільки товари повсякденного попиту (їх називають FMCG - Fast-Moving Consumer Goods), які включають у себе продовольчі товари та непродовольчі товари з коротким терміном використання, як-от косметика, предмети особистої гігієни, ліки, побутова хімія, батарейки, канцелярське приладдя тощо.
Росстат розраховує інфляцію за трьома групами предметів споживання: продовольчі товари, непродовольчі товари (як короткого, так і тривалого використання, наприклад, автомобіль, смартфон, телевізор тощо) та послуги.
З показниками РОМІР коректніше порівнювати показники Росстату не за всіма трьома групами, а тільки за групою продовольчих товарів. За такого порівняння у 2024 році різниця між офіційною та альтернативною оцінками скорочується, але все одно залишається дуже великою (див. рис. 1): наприкінці 2024 року - 11,1% у Росстату проти 22,1% у РОМІР, а в середньому за рік - відповідно 9,4% проти 19,4% [ref].
Структура витрат у споживчому кошику
Нам невідома структура витрат у споживчому кошику РОМИР, тому ми не можемо безпосередньо порівняти її зі структурою витрат у кошику Росстату. Проте можна продемонструвати, що відмінності в прийнятій величині питомих витрат за однаковими товарами можуть істотно впливати на оцінку інфляції.
Наприклад, розглянемо розрахунок середньозваженого ІСЦ для групи з трьох товарів A, B і С, для яких часткові значення ІСЦ становлять відповідно 100%, 110% і 120% (див. табл. 1). Якщо питомі витрати між цими товарами розподілено в пропорції 0,45 - 0,35 - 0,2, то середньозважений ІСЦ становить 108%. Якщо ж питомі витрати розподілені в пропорції 0,2 - 0,35 - 0,45, то середньозважений ІСЦ зростає на 5% - до 113%.
Таблиця 1. Вплив вагової частки витрат на середньозважену інфляцію
(числа - умовні)
База даних цін
Бази даних Росстату і РОМІР можна порівняти за своєю показністю: відповідно 280 і 240 російських міст, 550 і 200 видів продукції, 80 і 40 тис. джерел первинних даних за цінами (у Росстату це торгові точки, у РОМІР - покупці).
Принципова відмінність полягає в тому, що Росстат використовує ціни товарів і послуг, виставлених на продаж, незалежно від того, купують їх чи ні (для цього співробітники служби статистики щотижня та наприкінці кожного місяця фіксують ціни в торговельних точках), а РОМИР враховує ціни товарів, які фактично було куплено, збираючи у покупців відскановані чеки реальних покупок.
Ця принципова відмінність може істотно впливати на величину інфляції. Зокрема, це - основна причина, через яку офіційна інфляція за даними Росстату завжди нижча за «спостережувану» інфляцію, яку відстежує Центральний банк Росії [ref]. Наприклад, станом на грудень 2024 року спостережувана інфляція за останні 12 місяців становила 15,9% проти 9,5% у Росстату [ref].
----------------------
Отже, істотну різницю у величинах інфляції за даними Росстату і РОМИР можуть спричиняти методичні особливості:
- різні набори споживчих кошиків: у Росстату - товари і послуги, у РОМИР - тільки товари повсякденного попиту;
- різні вагові частки окремих товарів у загальних витратах;
- різні джерела цін: Росстат відстежує ціни «на полицях», а РОМИР - реальні чеки на покупки.
Наскільки значною може бути різниця у величині річної інфляції через ці методичні особливості? Без повної вихідної інформації з баз даних Росстату і РОМИР точно відповісти на це запитання неможливо. За нашими приблизними оцінками, у граничних випадках ця різниця може мати порядок 10%, що відповідає тій різниці, яка спостерігається в оцінках Росстату і РОМІР за 2024 рік (див. рис. 1).
Якщо вся різниця між оцінками Росстату і РОМІР справді зумовлена різними методиками розрахунку, то слід розглядати їх як дві різні оцінки реальної інфляції. Як люблять казати економісти та оглядачі, «інфляція у кожного своя».
Однак це не виключає можливого впливу фактора спотворення даних, що призводить до навмисного заниження або завищення реальної інфляції, розрахованої за даною конкретною методикою.
Спотворення даних
Виявити маніпуляції даними щодо інфляції дуже складно, принаймні, для тих, хто не залучений безпосередньо до процесу їхнього одержання та опрацювання. Однак це можливо. Річ у тім, що результати розрахунку інфляції за двома незалежними методиками, які об'єктивно відображають реальні зміни цін, мають корелюватися на тривалому горизонті часу. Іншими словами, величини оцінок інфляції можуть бути різними, але в довгостроковій перспективі загальні тенденції в їхній динаміці мають збігатися.
Ми проаналізували кореляцію між даними Росстату і РОМИР у трьох періодах часу:
• до лютого 2022 року (тобто до початку збройного вторгнення і антиросійських санкцій, що послідували за цим);
• з березня 2022 року до лютого 2023 року (перший рік війни);
• з березня 2023 року до вересня 2024 року, коли РОМИР, з невідомої для нас причини, перестав публікувати свої дані за індексом-дефлятором FMCG.
З'ясувалося таке (рис. 2 і 3): якщо в першому періоді дані Росстату і РОМИР дуже тісно корелювали між собою, то в другому періоді ця кореляція істотно зменшилася, а в третьому - стала взагалі статистично незначущою. З метою коректності на наведених діаграмах використано дані Росстату тільки за групою «продовольчі товари». Однак зазначена закономірність повторюється і в тому разі, якщо дані РОМИР порівнювати із загальною інфляцією за Росстатом (відповідні коефіцієнти кореляції в зазначені часові періоди дорівнюють 0,98 - 0,75 - 0,23).
Рис. 2. Коефіцієнти кореляції між даними Росстату (продовольчі товари) і РОМИР щодо річної інфляції в різні періоди часу. Видно, що за час війни кореляція між цими даними повністю зникла (докладніше - див. рис. 3)
Детальніші дані подано на діаграмах рис. 3, з яких видно, що до початку повномасштабної війни (верхня діаграма) коефіцієнт кореляції становив 0,96, і t-критерій статистичної значущості значно перевищував критичний 5%-вий рівень для даного обсягу вибірки. У перший рік війни (середня діаграма) коефіцієнт кореляції знизився до 0,81, але залишався ще статистично значущим (t-критерій був близький до критичного 5%-го рівня). З другого року війни (нижня діаграма) коефіцієнт кореляції впав до 0,31, що вказує на практичну відсутність кореляційного зв'язку за такого обсягу вибірки (t-критерій набагато нижчий за критичний 5%-й рівень).
.jpg)
.jpg)
.jpg)
Рис. 3. Кореляційне поле значень річної інфляції за даними Росстату і РОМИР.
Координати кожної точки відповідають значенням річної (тобто за попередні 12 місяців) інфляції за звітами Росстату і РОМИР
у різні місяці відповідного періоду часу.
Різке зниження коефіцієнта кореляції між оцінками інфляції за Росстатом і Росміром за три роки війни може бути зумовлене викривленням даних однією з цих організацій (або обома одразу). Звісно, з огляду на малий обсяг вибірки, це не може слугувати доказом таких маніпуляцій, однак дає вагомі підстави для того, щоб їх цілеспрямовано шукати.
Перевірка коректності даних
РОМИР не публікує свої вихідні дані щодо зміни цін на різні види товарів зі споживчого кошика, тому ми не змогли самостійно перевірити коректність їхніх даних і результатів обробки. Єдине, що можна стверджувати з упевненістю, це те, що РОМИР не міняв методики опрацювання цих даних із січня 2019 року - базової дати, відносно якої вони відстежують свій індекс-дефлятор FMCG (див. етап 4 описаного вище порядку розрахунку інфляції).
Росстат також не розкриває динаміку цін за кожною з 550 позицій товарів і послуг, які враховуються щотижня і помісячно. Однак дані щодо тієї частини споживчого кошика, яка аналізується щотижня (трохи більше 100 позицій з 550), публікуються на сайті Росстату. Це дало нам можливість самостійно повторити і проаналізувати частину розрахунків Росстату. У результаті ми виявили цілу низку невідповідностей. Зазначимо тільки ті, які безпосередньо вплинули на показники офіційної інфляції у 2024 році:
1. Починаючи з першого тижня грудня 2024 року Росстат перестав публікувати значення індексу споживчих цін (ІСЦ) для позиції «Політ у салоні економічного класу літака», вартість якого на той час зросла на 30% з початку року. Відповідно, за грудень місяць і загалом за 2024 рік цю позицію Росстат не взяв у розрахунок, що, природно, занизило офіційну інфляцію.
2. Згідно з методикою Росстату, вагова частка витрат кожної позиції споживчого кошика на початку кожного календарного року має змінюватися пропорційно до ІСЦ цієї позиції кошика за минулий рік. Ми самостійно перерахували таким чином вагові частки для всіх позицій на 2024 рік і порівняли результати зі значеннями, прийнятими на цей рік Росстатом. Підсумки порівняння наведено на діаграмі рис. 4. Кожна точка на цій діаграмі відповідає одній певній позиції споживчого кошика. У тому разі, якби Росстат не вносив жодних змін у встановлений порядок розрахунку, всі точки мали б вишикуватися в одну діагональну пряму, нахилену під кутом 45° до осей координат. Однак видно, що кілька точок аномально відхилилися від цієї прямої. Розглянемо деякі точки (позиції кошика) докладніше:
Точка 1 — Огірки свіжі. За 2023 рік ціни на них зросли на 35% (тобто ІСЦ = 135%). Це мало призвести до збільшення їхньої питомої ваги в загальних витратах на споживчий кошик з 0,548 % у 2023 році до 0,675% у 2024 році. Однак Росстат збільшив їхню питому вагу у 2024 році лише до 0,577%.
Точка 2 — Помідори свіжі. За 2023 рік ціни на них зросли на 64% (тобто ІСЦ = 164%). Це мало призвести до збільшення їхньої питомої ваги в загальних витратах з 0,473 % у 2023 році до 0,710% у 2024 році. Однак Росстат збільшив їхню вагову частку у 2024 році тільки до 0,570%.
Точка 4 — Смартфон. За його вагової частки у 2023 році, що дорівнювала 0,676%, і зростання ціни за 2023 рік лише на 1%, його вагова частка у 2024 році мала знизитися до 0,623% (оскільки середньозважена інфляція за іншими позиціями виявилася значно більшою за 1%). Росстат же на 2024 рік, навпаки, підвищив для смартфона вагову частку до 0,726%.
Точка 8 — Політ у салоні економічного класу літака. Ціна за 2023 рік зросла на 58%. Відповідно, його вагова частка мала зрости з 0,484 у 2023 році до 0,700 у 2024 році. Однак Росстат залишив його вагову частку на 2024 рік на колишньому рівні, тобто 0,484.
%20UKR.jpg)
Рис. 4. Співвідношення вагових часток витрат на 2024 рік: по горизонталі - значення, отримані в разі коректного застосування методики Росстату з урахуванням вагових часток та ІСЦ відповідних позицій споживчого кошика у 2023 році; по вертикалі - значення, прийняті Росстатом.
Детальні дані по всіх восьми аномальних точках, показаних на рис. 4, наведено в табл. 2. Загальна закономірність така: для позицій, які найбільше подорожчали у 2023 році, Росстат занизив вагові частки в загальних витратах на 2024 рік, і навпаки, для тієї позиції, за якою ціна у 2023 році практично не змінилася (точка 4 - смартфон), Росстат різко завищив вагову частку на 2024 рік. Усе це призвело до штучного заниження середньозваженої інфляції у 2024 році.
Для того, щоб визначити кількісний ефект цих маніпуляцій, ми повторили розрахунок згідно з методикою Росстату з використанням виправлених вихідних даних (вагові частки - за п'ятою колонкою в табл. 2 і збільшення ціни за позицією «Політ у салоні економічного класу літака» у 2024 році на 30%). У результаті нами отримано такий результат (рис. 5):
- річна інфляція за весь 2024 рік - 11,4%;
- річна інфляція середня за всі місяці 2024 року - 10,3%.
Таблиця 2. Викривлення в питомих вагах витрат, допущені Росстатом на 2024 рік за окремими позиціями споживчого кошика
%20UKR.jpg)
.jpg)
Рис. 5. Річна інфляція в Росії 2024 року: офіційна за даними Росстату і розрахована (нижня оцінка) за їхньою ж базою даних, але без спотворень методики розрахунку
Прикінцеві коментарі
1) Наше дослідження не пов'язане з «реальною» інфляцією і суперечками економістів щодо того, як її рахувати. Ми говоримо про інше: Росстат під час розрахунку зведених показників інфляції «лукавить», занижуючи їхню величину.
2) Ми виявили факт заниження Росстатом своїх показників приблизно на 2% на частині даних, що відкрито публікується (трохи більше 100 позицій). Це дає підставу сумніватися в коректності інших, закритих Росстатом даних (решта 450 позицій). Тому значення річної інфляції в Росії в грудні 2024 року, яке ми отримали (11,4%), слід розглядати як нижню оцінку. Це означає, що фактична річна інфляція, коректно розрахована за методикою Росстату, у 2024 році була не меншою за 11,4%.
Вердикт
.jpg)
Офіційні дані про те, що річна інфляція в Росії 2024 року не перевищила 10%, - це маніпуляція. Росстат штучно занизив питому вагу в споживчому кошику товарів і послуг, які найбільше подорожчали, що дало змогу зменшити середньозважений показник інфляції та підігнати його до потрібної величини. Насправді, за коректного застосування методики Росстату, річна інфляція в грудні 2024 року становила щонайменше 11,4%, що свідчить про перехід Росії в стадію галопуючої інфляції.
Зображення на обкладинці: Купюра номіналом у сто трильйонів доларів Зімбабве. Джерело: Wikimedia Commons
.png){kind=small}
Шановний читачу! Ми запрошуємо вас поділитися своєю думкою про дану статтю і загалом про проєкт Trust but Verify через доступні канали зв'язку. Вашу думку ми врахуємо під час підбору контенту та верифікації інформації. Якщо ваші аргументи будуть переконливими, ми готові внести корективи в оцінки тверджень, фактів і висновків.