«Вставай, страна огромная» vs «Повстань, народе мій». Хто кого надихнув?

У 2018 році український кобзар Тарас Силенко висловив припущення, що радянський патріотичний марш «Вставай, страна огромная» часів Великої Вітчизняної війни був створений на основі пісні початку 1920-х років «Повстань, народе мій», що народилася у військах Української Народної Республіки (УНР) [1; 2]. Цю версію підтримав письменник Юрій Андрухович [3] та поширили багато українських медіа.

Вірогідність цієї версії оцінив Марк Бейгельзімер , PhD, системний аналітик, керівник проєкту Trust but Verify.

Факти

Музичні фрагменти та тексти обох пісень наведені нижче:

"Вставай, страна огромная". Музика – О.В. Александров, вірші – В.І. Лебедєв-Кумач.
Виконавець - ансамбль Александрова. Джерело: Alexander Bogdanov

 

"Повстань, народе мій". Музика та вірші - народні.
Виконавець - Тарас Житинський. Джерело: Taras Zhytynsky [4].

Той факт, що мелодії «Вставай, страна огромная» та «Повстань, народе мій» практично ідентичні, а їхні тексти дуже близькі за змістом та літературними конструкціями, не залишає сумнівів у тому, що ці музичні твори пов'язані між собою. Існує три версії, які можуть пояснити цей взаємозв'язок.

1-ша версія. Пісня «Вставай, страна огромная» була прототипом для пісні «Повстань, народе мій».

2-я версія. Пісня «Повстань, народе мій» стала прототипом для пісні «Вставай, страна огромная».

3-я версія. Обидві пісні є запозиченням деякої третьої композиції, що раніше існувала.

Щоб оцінити ймовірність кожної з цих версій, підсумуємо відомі на сьогодні факти, які знаходяться у відкритому доступі.

Пісня «Вставай, страна огромная» (інша назва - «Священная война») — з'явилася на початку Великої Вітчизняної війни. Текст пісні було опубліковано 24 червня 1941 р. одночасно в газетах «Известия» та «Красная звезда» за підписом радянського поета В.І. Лебедєва-Кумача. За офіційною версією Лебедєв-Кумач написав ці вірші за одну ніч у відповідь на замовлення редактора газети «Красная звезда» [7, ​​с. 105]. За два дні, 26 червня, композитор О.В. Александров представив музику до цього тексту. Того ж дня пісня була виконана у Москві, на Білоруському вокзалі [7].

Публічна інформація про пісню « Повстань, народе мій» вперше з'явилася 1947 року, причому одночасно у двох друкованих виданнях: у книзі Федора Пестушка (псевдонім укр. – Юрко Степовий) «У Херсонських степах» [8, c. 34] та у збірнику пісень українських повстанців, зібраних Степаном Голяшем [9]. Згодом вірші та ноти цієї пісні (під назвою «Ось день війни народної») були опубліковані ще у низці видань [5, с. 59; 6, с. 38; 10, с. 450]. Автори тексту та музики не відомі, тому пісня вважається народною.

Дата створення пісні «Повстань, народе мій» документально не зафіксована. Однак, аналізуючи її зміст, що відображає боротьбу за незалежність України від Росії та Німеччини, можна припустити, що вона була написана або в період від 1914 до 1922 року (Перша світова війна та громадянська війна в Росії), або в період від 1941 до 1943 року (Велика Вітчизняна війна, але не пізніше 1943 року, коли пісня була записана на Тернопільщині [5] автором збірки [9]).

Дослідники Тарас Силенко [1, 2] та Юрій Андрухович [3] схиляються до першого часового періоду, спираючись на згадку строфи з пісні у книзі «У Херсонських степах», яка описує події 1920-1921 років. Однак, окремо взятий, цей аргумент не є переконливим, оскільки книга була опублікована у 1947 році, і цитування пісні могло бути використане як літературний прийом. Тим не менш, дві інші обставини збільшують ймовірність того, що пісня справді була створена в 1920-1921 роках.

Перша обставина пов'язана з використанням слова «Московщина» (російською мовою «Московия»), яким діячі українського визвольного руху називали Росію, а не Радянський Союз. Це говорить на користь версії про створення пісні під час громадянської війни у ​​Росії. Друга обставина стосується мелодії пісні. Малоймовірно, що українські повстанці обрали б для свого гімну мелодію, яка була дуже відома як гімн їхніх супротивників, що також свідчить проти версії про створення пісні «Повстань, народе мій» під час Великої Вітчизняної війни.

Узагальнюючи наведені аргументи, можна з упевненістю стверджувати, що пісня «Повстань, народе мій» була створена під час громадянської війни в Росії, швидше за все, у 1920-1921 роках.

Таким чином, виходячи з відомих даних, можна стверджувати, що пісня «Повстань, народе мій» з'явилася приблизно на 20 років раніше, ніж пісня «Вставай, страна огромная». Це спростовує вказану вище 1-шу версію, згідно з якою українська пісня є запозиченням радянської.

З іншого боку, 2-а версія, згідно з якою пісня «Вставай, страна огромная», навпаки, створена на основі пісні «Повстань, народе мій», також видається малоймовірною. Це підтверджується зокрема тим, що в першій пісні більше строф, ніж у другій (7 проти 3). Крім цього, важко уявити, яким чином В.І. Лебедєв-Кумач та О.В. Александров могли ознайомитися з текстом та мелодією народної української пісні до 1941 року, якщо її вірші та нотний запис вперше було опубліковано лише у 1947 році.

Найбільш вірогідною є 3-я версія , згідно з якою обидві пісні запозичені у третьої композиції, що раніше існувала. Цю версію висловила музичний критик Любов Морозова [11]. На її думку, вихідна композиція була створена в 1916 році Олександром Боде, учителем словесності в Рибінську, можливо, за участю його дружини (оперної співачки та викладача музики).

Інформація про те, що Олександр Боде є автором пісні «Вставай, страна огромная», була вперше оприлюднена 1956 року в листі його дочки, Зінаїди Колесникової, адресованому композитору Борису Александрову [12; 13]. У листі вона висловила подяку його батькові, О.В. Александрову, за оркестрову музику до пісні та жаль з приводу того, що В.І. Лебедєв-Кумач приховав правду про справжнього автора її тексту – Олександра Бода.

Крім листа до Бориса Александрова, Зінаїда Колесникова також направила на початку 1980-х років листи до «Літературної газети» з детальним викладом обставин створення «Священної війни» [14]. Зокрема, у цих листах наведено наступний текст, який, за твердженням Зінаїди Колесникової, написав її батько у 1916 році:

Вставай, страна огромная!
Вставай на смертный бой
С германской силой темною,
С тевтонскою Ордой!

        Припев:
    Пусть ярость благородная
    Вскипает, как волна!
    Идет война народная –
    «Священная война»!

Как два различных полюса,
Во всем различны мы.
За свет, за мир мы боремся,
Они – за «царство тьмы».

Дадим отпор душителям
Всех пламенных идей,
Насильникам, грабителям,
Мучителям людей.

    Припев.

Не смеют крылья черные
Над Родиной летать.
Поля ее просторные
Не смеет враг топтать!

Гнилой германской нечисти
Загоним пулю в лоб.
Отребью человечества
Сколотим крепкий гроб!

    Припев.

Пойдем ломить всей силою,
Всем сердцем, всей душой,
За землю нашу милую,
За русский край родной!

Вставай, Страна Огромная!
Вставай на смертный бой
С германской силой темною,
С тевтонскою Ордой!

    Припев.

За словами Зінаїди Колесникової цей текст разом із нотним записом мелодії Олександр Боде у 1937 році переслав поштою В.І. Лебедєву-Кумачу.

Публічний розголос листів Зінаїди Колесникової на початку 1990-х років (після ослаблення партійної цензури) спровокував широкі дискусії в російських ЗМІ щодо авторства тексту та музики «Священної війни». Оскільки прямих і незаперечних речових доказів не збереглося ні для версії родини Боде, ні для офіційної версії, дослідники зосередилися на аналізі фактів, логічних розбіжностей, стилістичних особливостей, професійної репутації ймовірних авторів та інших непрямих свідчень.

У результаті щодо тексту «Священної війни» дослідники розділилися на два протилежні табори. Одні, включаючи професора Московської державної консерваторії Євгена Левашева [15], журналістів Андрія Мальгіна [16] та Володимира Шевченка [17], поета та літературознавця Андрія Чернова [18], обґрунтовують авторство Боде. Інші, у тому числі музикознавець Юрій Бірюков [7; 20], журналіст Андрій Барінов [19] та редакція «Незалежної газети» [21], захищають авторство Лебедєва-Кумача. Кожна зі сторін наводить свої аргументи.

Але існує один аргумент, який переважує решту (на нього звернув увагу Андрій Чернов [18, c. 26]). У чернетках, виконаних рукою Лебедєва-Кумача, присутні дві фрази, яких немає в остаточній редакції, що вийшла в друк, але є в тексті Боде з листів його дочки, яка ніколи не бачила рукопису Лебедєва-Кумача. Це фрази (російською) «Во всем различны мы…» (замість «Во всем враждебны мы…» в остаточній редакції Лебедєва-Кумача) і «Отребью человечества…» (замість «Отродью человечества…»). Імовірність випадкового збігу цих фраз у листах дочки Боді та в неопублікованому рукописі Лебедєва-Кумача мізерно мала. Це дає вагомі підстави вважати, що первинним є саме текст Олександра Боде, а Лебедєв-Кумач його правив.

З приводу музики пісні «Священна війна» більшість дослідників дотримуються думки про авторство Александрова. Тільки Євген Левашев спираючись на історико-стилістичний аналіз та свідчення членів сім'ї Боде, припускає, що О.В. Александров виступав у ролі аранжувальника, а вихідна мелодія належить Боде [15]. У цій суперечці вирішальний аргумент, на який звернула увагу Любов Морозова [11], але не враховували у своїх дослідженнях російські дослідники, пов'язаний з українською піснею «Повстань, народ мій». Як зазначено вище, є вагомі підстави стверджувати, що ця українська пісня з'явилася у 1920–1921 роках. Нотний запис цієї пісні, опублікований у виданнях [9; 5, с. 59; 6, с. 38; 10, с. 450], відповідає мелодії «Вставай, страна огромная», що вказує на появу цієї мелодії не пізніше зазначених дат, а не в 1941 (при цьому, не викликає сумнівів, що майстерне оркестрування пісні виконано в 1941 О.В. Александровим).

Таким чином, з урахуванням українського сліду в цій історії можна стверджувати, що текст і мелодія пісні, написаної Боде у 1916 році, стали прототипом як для пісні українських повстанців «Повстань, народе мій» у 1920-1921 роках, так і для пісні «Вставай, страна огромная» часів Великої Вітчизняної війни.

Висновок

Радянська пісня «Вставай, страна огромная» часів Великої Вітчизняної війни та пісня українських повстанців «Повстань, народе мій» не пов'язані між собою безпосередньо. Обидві є запозиченням пісні, що написана Олександром Боде у роки Першої світової війни.

Джерела інформації

1. Кобзар Тарас Силенко: радянський патріотичний марш "Священна війна" - це насправді пісня воїнів Армії УНР. Архівна копія від 4 квітня 2022 року на Wayback Machine // Еспресо TV, 27.09.2019.

2. Запозичена «Священна війна». Архівна копія від 18 квітня 2022 року на Wayback Machine // «День», 31.01.2019. 

3. «Повстань, повстань, народе мій!». Архівна копія від 4 квітня 2022 року на Wayback Machine // УкрІнформ, 24.03.2022.

4. Чи це російські пісні? ч.7 "Повстань народі мій". Тарас Житинський.

5. Літопис УПА, том 25. Пісні УПА. ред. З. Лавришин. Торонто-Львів, 1996, 585 с.

6. Співаник УПА. Перегляд. Закордонних частин ОУН, 1950, 163 с. 

7. Ю.Є.Бірюков. Завжди на варті. Розповіді про пісні. М: Просвітництво, 1988, 295 с.

8. Юрко Степовий. У Херсонських степах. Перегляд. "Культура", Мюнхен, 1947, 129 с. 

9. С.Голяш. Співаник повстанських пісень. 1947, 44 с. 

10. Пісня – то моє життя. Українські народні пісні з голосу Анни Опришко. Ужгород, ТДВ "Патент", 2013. 620 с.

11. “Лекторій. Музика». Випуск 10. Радянські марші. 

12. В. Шендерович. Про присвоєні тексти відомих пісень.  

13. Олександр Адольфович Боде. Стаття у Вікіпедії

14. Зінаїда Колесникова, уроджена Боде. Листування з «Літературною газетою».

15. Є.М. Левашів. Доля пісні // Архів спадщини - 2000 / Упоряд. та наук. ред. Плужніков В.І.; РАН. Російський Науково-дослідний інститут культурної та природної спадщини ім. Д.С. Лихачова. - М.: Інститут Спадщини, 2001. - С. 305-330.

16. А. Мальгін. Найрадянськіший із поетів // Столиця, № 6, 1991. - С. 34-37.

17. В. Шевченко. «Священна війна» - луна двох епох // Незалежна газета, 8 травня 1998 року.

18. А. Чернов. «Священна війна» Олександра Боде. Ел. публікація. InWerden, 2019, 40 с.

19. А. Барінов. Бард сталінської доби. 105 років від дня народження Василя Лебедєва-Кумача // Аргументи та факти № 15(27), 8 серпня 2003 року.

20. І. Павлова. Сяйво слов'янки: Інтерв'ю з Ю. Бірюковим Архівна копія від 2 грудня 2008 року на Wayback Machine // Завтра. № 19 (755), 7 травня 2008 року.

21. Спростування Архівна копія від 1 квітня 2015 року на Wayback Machine. Незалежна газета, 5 липня 2000 року.

Зображення на обкладинці: Скульптура "Батьківщина-мати кличе!" з Фото Волгограда

Шановний читачу! Ми запрошуємо вас поділитися своєю думкою про дану статтю і загалом про проєкт Trust but Verify через доступні канали зв'язку. Вашу думку ми врахуємо під час підбору контенту та верифікації інформації. Якщо ваші аргументи будуть переконливими, ми готові внести корективи в оцінки тверджень, фактів і висновків.