Глава МЗС Росії Сергій Лавров на прес-конференції 10 березня 2022 року в Анталії заявив: «Чи плануємо ми нападати на інші країни? Ні, не плануємо. Ми і на Україну не нападали...», а в інтерв'ю BBC 16 червня 2022 р. він сказав: «Ми не вторгалися в Україну. Ми оголосили спеціальну військову операцію».
.png){kind=small}
Марк Бейгельзімер, PhD, системний аналітик, керівник проєкту Trust but Verify; Вікторія Жерденовська, шеф-редактор проєкту Trust but Verify.
На відміну від інших наших фактчекінгових досліджень, у цьому випадку ми не будемо оцінювати достовірність твердження, винесеного в заголовок. Від самого початку зрозуміло, що це твердження - явна брехня. Вторгнення російської армії на територію України 24 лютого 2022 року - подія очевидна і не потребує доказів. Імовірно, риторика глави МЗС РФ була заготовлена ще до зазначеної дати, коли лідери Росії планували взяти Київ за три дні за зразком окупації Криму 2014 року. У цьому разі можна було б не називати це вторгненням, оскільки «вторгнення» передбачає певний опір протилежної сторони. Однак з'ясувалося, що Україна все-таки вирішила чинити опір, тому дії російської армії 24 лютого 2022 року для будь-якої адекватної людини є саме вторгненням - актом військової агресії.
Нижче зібрано факти, що розкривають масштаби цього вторгнення, реакцію цивілізованого світу і ступінь принесеної біди та людського горя.
Факти
1. Масштаби вторгнення і хроніка початку війни
24 лютого 2022 року, близько 6-ї години ранку за московським часом (5 ранку за київським), майже одночасно із завершенням трансляції звернення Президента РФ Володимира Путіна, було завдано ракетних ударів по об'єктах військової інфраструктури на всій території України. Російські війська, а також війська ЛНР і ДНР перетнули державні кордони України, атакуючи в таких напрямках: з півночі - на Прип'ять і Чернігів (зокрема, з території Білорусі), зі сходу - на Конотоп, Суми, Харків, Охтирку, а також із лінії зіткнення з ЛНР і ДНР - на Станицю Луганську, Волноваху та Маріуполь, із півдня (з боку Криму) - на Херсон, Нову Каховку, Мелітополь [ref][ref] (рис. 1).
До складу російського контингенту входили сотні тисяч солдатів, десятки літаків, сотні одиниць бронетехніки. У перші години було випущено понад 150 ракет по Харкову, Одесі, Києву, Житомиру, Броварах, Херсону, Миколаєву, Дніпру та Запоріжжю.
.svg.png)
Рис. 1. Карта вторгнення російської армії на територію України 24 лютого 2022 року (джерело: Wikimedia)
Авторство: Rr016, CC BY-SA 4.0 <https://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0>, via Wikimedia Commons
.svg){kind=link}
За підсумками першого дня російські війська взяли під контроль острів Зміїний на півдні Одеської області, Генічеськ, Нову Каховку і Вовчанськ, Чорнобильську АЕС, заглибилися в Сумську і Чернігівську області [ref]. Російські війська, що наступали з території Білорусії, 25 лютого 2022 р. досягли передмість Києва, з півдня - вийшли до Мелітополя і Херсона, з північного сходу - захопили Конотоп [ref]. Російська повітряно-десантна операція в районі Гостомеля закінчилася провалом і розгромом російських десантників [ref].
До Києва відправили групи виконавців із ПВК «Вагнер» із наказом усунути ключові фігури в українському уряді, включно з президентом Зеленським. Незважаючи на це, керівництво держави ухвалило рішення залишатися в столиці і відмовилося від евакуації, запропонованої представниками США [ref].
26-27 лютого російськими військами були окуповані Мелітополь, Бердянськ, Ворзель, Буча, Гостомель, Куп'янськ. Також вони прорвалися на вулиці Харкова, проте були відкинуті ЗСУ. 28 лютого росіяни повністю блокували Маріуполь. 1 березня ЗС РФ увійшли до Херсона, де вступили в бій із місцевою Територіальною обороною, а також окупували Тростянець, здійснили спробу штурму Сум і взяли в облогу Чернігів. 3 березня російська армія прорвалася на північ Луганської області, окупувавши Старобільськ, а також захопила Енергодар Запорізької області [ref]. 4 березня російські сили захопили Запорізьку АЕС [ref] і Балаклею [ref].
Паралельно із сухопутним наступом російські сили, намагаючись придушити українську систему протиповітряної оборони, продовжили наносити удари балістичними ракетами наземного базування (зокрема й системами сімейства «Іскандер»), крилатими ракетами (зокрема й Х-101) із літаків Ту-95 і Ту-160 із повітряного простору Росії та Білорусі, а також носіями морського базування з акваторії Чорного моря. Однак українська ППО вистояла - це стримало російську авіацію від польотів над більшою частиною контрольованої Україною території. Росія запустила понад 1100 ракет по українських цілях за перший 21 день війни і загалом 2125 ракет за перші 68 днів війни [ref].
До початку березня було практично повністю знищено місто Волноваха, 12 березня його окупували російські війська [ref]. 15 березня Міноборони Росії заявило про захоплення всієї території Херсонської області [ref]. 19 березня було окуповано місто Снігурівка Миколаївської області [ref].
До другої половини березня просування російських військ зав'язло - наступ на Київ і Миколаїв практично зупинився, Харків і Маріуполь, які зазнавали безперервного обстрілу, також не були взяті, російські сили не змогли встановити контроль над повітряним простором України [ref]. Початковою метою російських військ було швидке захоплення Києва, Харкова та низки інших великих українських міст. Цієї мети не було досягнуто [ref][ref].
До 25 березня російські війська були відкинуті від Києва і перебували під загрозою оточення ЗСУ. Також вони не домоглися прогресу в наступі на Харків, а українські війська перейшли в контрнаступ на Херсон [ref][ref][ref]. Російський уряд ухвалив рішення відмовитися від облоги Києва, перекинувши основну частину військ у район Харкова і Донбасу [ref]. 27 березня українська сторона заявила про перехід у тактичні контрнаступи в Сумській, Харківській, Київській та Херсонській областях [ref]. У першій половині квітня українські війська на північному напрямку повністю звільнили Київську, Житомирську, Чернігівську та Сумську області [ref].
.jpg)
Віталій Штутман наклав карту Маріуполя з руйнуваннями на карту Москви, щоб показати масштаб знищених російськими обстрілами районів міста. Джерело - Радіо Свобода
На піку свого просування - у березні 2022 року - Росія окупувала приблизно 100 тис. км2, що становило 18% території, підконтрольної Україні на початок вторгнення 24 лютого 2022 року (станом на серпень 2024 року окупована площа скоротилася приблизно до 70 тис. км2 завдяки поверненню частини території українськими військами; оцінено нами на основі даних проєкту Deep State).
2. Міжнародна реакція
Вторгнення Росії на територію України засудили:
Держави
• Австралія [ref]
• Албанія [ref]
• Велика Британія [ref]
• Німеччина [ref]
• Греція [ref]
• Грузія [ref]
• Ізраїль [ref]
• Індонезія [ref]
• Іспанія [ref]
• Італія [ref]
• Канада [ref]
• Катар [ref]
• Латвія [ref]
• Ліван [ref]
• Литва [ref]
• Молдова [ref]
• Непал [ref]
• Норвегія [ref]
• Польща [ref]
• Саудівська Аравія [ref]
• Сінгапур [ref]
• США [ref]
• Тайвань [ref]
• Туреччина [ref]
• Філіппіни [ref]
• Франція [ref]
• Хорватія [ref]
• Чехія [ref]
• Швейцарія [ref]
• Естонія [ref]
• Південна Корея [ref]
• Японія [ref]
• та багато інших [ref]
Рис. 2. Діаграма результатів голосування резолюції Генеральної Асамблеї ООН ES-11/1 від 2 березня 2022 року
(засудження вторгнення Росії в Україну, вимога повного виведення російських військ,
скасування рішення про визнання самопроголошених Донецької та Луганської народних республік)
Генеральна Асамблея ООН у період з 24 лютого 2022 року ухвалила чотири резолюції з прямим засудженням вторгнення Росії в Україну і вимогою виведення всіх російських військ з території України:
ES-11/1 від 2 березня 2022 р. (голосування: "За" — 141 країна, "Утримались" — 35, "Проти" — 5) [ref] - див. рис. 2
ES-11/2 від 24 березня 2022 р. ("За" — 140 страна, "Утримались" — 38, "Проти" — 5) [ref]
ES-11/4 від 12 жовтня 2022 р. ("За" — 143 страна, "Утримались" — 35, "Проти" — 5) [ref]
ES-11/6 від 23 лютьго 2023 р. ("За" — 141 страна, "Утримались" — 32, "Проти" — 7) [ref]
Міжурядові та міжнародні організації
• ООН [ref] [ref]
• ЮНЕСКО [ref]
• Міжнародний суд ООН [ref]
• Міжнародний кримінальний суд [ref] (выдал ордер на арест президента РФ Владимира Путина)
• НАТО [ref]
• Євросоюз [ref]
• Рада Європи [ref]
• ОБСЄ [ref]
• Африканський союз [ref]
• Балтійська асамблея [ref]
• Карибське співтовариство [ref]
• Північна рада [ref]
• ОАД (Організація американських держав) [ref]
• ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку) [ref]
• Amnesty International [ref]
• Меморіал [ref]
• Репортери без кордонів [ref]
Спортивні організації
• Міжнародний олімпійський комітет [ref]
• Міжнародний паралімпійський комітет [ref]
• Міжнародні федерації та асоціації з 27 видів спорту, включно з футболом, хокеєм, легкою атлетикою, баскетболом, тенісом, велоспортом, боксом [ref]
Діячи науки
• Нобелівські лауреати (відкритий лист Путіну підписали 206 лауреатів, окрім цього, багато хто виступив з окремими заявами; загалом понад 70% усіх нині живих нобелівських лауреатів публічно засудили вторгнення Росії) [ref], [ref], [ref]
• Російські вчені (відкритий лист Путіну підписали майже 7000 осіб) [ref]
• Учені-математики (відкритий лист Путіну підписали понад 500 осіб) [ref].
• Співробітники, студенти та випускники Московського Фізико-Технічного Інституту (відкритий лист Путіну підписали 2592 людини) [ref]
• Співробітники, студенти, аспіранти та випускники Російського Державного Гуманітарного Університету (відкритий лист підписали 870 осіб) [ref]
• Співробітники, студенти і випускники Петрозаводського Державного Університету (відкритого листа підписали 764 особи) [ref]
• Спільнота вчених-економістів (відкритий лист «Ні війні!» підписали 364 особи) [ref]
• Вчені антропологи (петицію підписали 1049 осіб) [ref]
• Російські географи (відкритий лист підписали понад 1800 осіб) [ref]
• Європейська асоціація археологів [ref]
Заклади культури
• Організація культурної спадщини Europa Nostra [ref]
• Об'єднання національних інститутів культури Європейського союзу [ref]
• Мережа європейських музейних організацій [ref]
• Королівський оперний театр у Лондоні [ref]
• Чеська філармонія [ref]
• Чиказький симфонічний оркестр [ref]
• Берлінський філармонійний оркестр [ref][ref]
• Мюнхенська філармонія [ref][ref]
• Баварська опера [ref]
• Метрополітен-опера [ref]
• Карнегі-хол [ref]
• Віденський філармонійний оркестр [ref]
• Роттердамський філармонічний оркестр [ref]
• Ла Скала [ref][ref]
Релігійні організації та глави конфесій
• Папа Римський Франциск [ref]
• Вселенський Патріарх Варфоломій I [ref]
• Далай-лама XIV - духовний лідер тибетського буддизму [ref]
• Великий імам Аль-Азхара Ахмед ель-Тайеб [ref]
• Православна церква України (ПЦУ) [ref]
• Українська православна церква Московського патріархату (УПЦ МП) [ref] [ref]
• Латвійська православна церква [ref]
• Віленська і Литовська єпархія Російської Православної Церкви [ref]
• Українська греко-католицька церква (УГКЦ) [ref]
• Рада єпископських конференцій Європи (COMECE) [ref]
• Конференція католицьких єпископів Польщі [ref]
• Спільнота Протестантських Церков Європи (CPCE) [ref]
• Всесвітня рада церков (ВРЦ) [ref]
3. Фотосвідоцтва
Іграшкове ведмежа на тлі знищеного авіаударом будинку в Бородянці Київської області, квітень 2022 року.
Джерело фото: Українська правда
Сергій, батько підлітка Іллі, плаче над мертвим тілом свого сина, що лежить на ношах у пологовому будинку, переобладнаному під медичне відділення в Маріуполі 2 березня 2022 року / Фото: @Evgeniy Maloletka-AP, джерело: NV
Житловий квартал Маріуполя повністю знищений російськими авіаударами, 3 квітня 2022 року. Фото: Reuters, джерело фото: Новінарня
На супутниковому знімку видно зруйновані багатоповерхівки на сході Маріуполя. 30 листопада 2022 року.
Фото: Maxar Technologies/Handout via REUTERS. Джерело: NV
Такий вигляд мала Бородянка Київської області, 5 квітня 2022 року. Фото: AFP, джерело фото: BBC
Зруйнований житловий будинок у Маріуполі, травень 2022 року. Фото: Lehtikuva / AFP / Stringer via GettyImages, джерело фото: Hufvudstadsbladet
Вечірній Київ під час блекауту 27 листопада 2022 року. Фото: Сергій Рістенко, джерело: Українська правда
Мешканка Чугуєва, яка постраждала від російського обстрілу в день вторгнення 24 лютого 2022 року. Фото: GettyImages, джерело: BBC
Обгорілий, але вцілілий кіт із села Андріївка під Києвом, початок квітня 2022 року. Фото: Kyiv24.news
«Кладовище» снарядів РФ у Харкові (грудень 2022 року). Фото instagram.com/libkos, джерело фото: Уніан
Чорний пес радісно зустрічає українських військових, які знайшли його в зачиненій квартирі в зруйнованому Ірпені,
29 березня 2022 року. Фото: Глеб Гараніч (facebook.com/gleb.garanich), джерело: РБК-Україна
Оплавлені рейки залізничної станції Шахтарська після обстрілу 26 жовтня 2022 року. Фото: Валерій Шарифулін / ТАСС, джерело: Медуза
Звільнене українськими військами село Архангельське в Херсонській області, жовтень 2022 року. Фото: Wolfgang Schwan/AA/picture alliance, джерело: DW
Жителі Херсона, які тікають від війни. Фото: Alexey Pavlishak / Reuters / Scanpix / LETA, джерело: Медуза
Літня пара з Бахмута заспокоює одне одного в клініці після того, як російська ракета зруйнувала їхній будинок,
17 листопада 2022 року. Фото: Eddy van Wessel, джерело: Антикор
Вердикт
Заяви глави МЗС Росії Сергія Лаврова про те, що Росія не вторгалася в Україну, - це цілком очевидна брехня. Подібні заяви рівносильні тому, що «Німеччина не вторгалася в СРСР у 1941 році».
На обкладинці — фото Сергія Лаврова, авторство: прес-служба МЗС РФ / ТАСС, джерело: RTVI
.png){kind=small}
Шановний читачу! Ми запрошуємо вас поділитися своєю думкою про дану статтю і загалом про проєкт Trust but Verify через доступні канали зв'язку. Вашу думку ми врахуємо під час підбору контенту та верифікації інформації. Якщо ваші аргументи будуть переконливими, ми готові внести корективи в оцінки тверджень, фактів і висновків.