Українські діячі культури Тарас Житинський, Антін Мухарський, Тарас Силенко поширили версію про те, що "Поручик Голіцин" - одна з найвідоміших у СРСР і сучасній Росії "білогвардійських пісень" - є переспівом пісні українських повстанців "Мій друже Ковалю".
.png){kind=small}
У ситуації розбирався Марк Бейгельзімер, PhD, системний аналітик, керівник проєкту Trust but Verify.
Факти
Нижче наведено музичні фрагменти та тексти обох пісень.
«Поручик Голіцин» (фрагмент) у виконанні Аркадія Сєвєрного з ансамблем "Аэлита".
Запис зроблено 1978 року, джерело - Dennis Bradshaw.
«Мій друже Ковалю» (фрагмент) у виконанні Василя Лютого і Тараса Житицького.
Відеоряд із фільму «Крути 1918», джерело: ЧЕРПАК TV
Поручик Голицын (російською: Поручик Голицын, джерело тексту: сайт Звездинського)
Четвертые сутки пылают станицы,
По Дону гуляет большая война.
Не падайте духом, поручик Голицын,
Корнет Оболенский, налейте вина.
Где-то их тройки проносятся к "Яру",
Луна равнодушная смотрит им вслед.
А в комнатах наших сидят комиссары,
И девочек наших ведут в кабинет.
Мы сумрачным Доном идем эскадроном,
Так благослови ж нас, Россия-страна!
Корнет Оболенский, раздайте патроны,
Поручик Голицын, надеть ордена!
Ведь завтра под утро на красную сволочь
Развернутой лавой пойдет эскадрон.
Спустилась над Родиной черная полночь,
Сверкают лишь звездочки наших погон.
За павших друзей, за поруганный кров наш
За все комиссарам отплатим сполна.
Поручик Голицын, к атаке готовьтесь,
Корнет Оболенский, седлайте коня.
А воздух отчизны прозрачный и синий
Да горькая пыль деревенских дорог...
Они за Россию, и мы за Россию, -
Корнет Оболенский, так с кем же наш Бог?
Мелькают Арбата знакомые лица,
Хмельные цыганки приходят во снах.
За что же мы дрались, поручик Голицын?
Что толку теперь в боевых орденах?
Напрасно невесты нас ждут в Петербурге.
И ночи в собранье, увы, не для нас.
Теперь за спиною окопы и вьюги,
Оставлены нами и Крым и Кавказ.
Над нами кружат черно-красные птицы,
Три года прошли, как безрадостный сон.
Оставьте надежды, поручик Голицын,
В стволе остается последний патрон.
А утром, как прежде, забрезжило солнце,
Корабль "Император" застыл, как стрела.
Поручик Голицын, быть может вернемся?
К чему нам, поручик, чужая страна?..
Подрублены корни, разграблены гнезда,
И наших любимых давно уже нет.
Поручик, на Родину мы не вернемся...
Встает над Россией кровавый рассвет.
Мій друже Ковалю (джерело тексту: pisni.org.ua)
Четверту добу уриваються плови,
Сльозиться у схроні зволожений мур.
Не плачте душею, мій друже Ковалю,
Бо дуже нелегко й мені самому...
Уже котрий тиждень чекаємо грипсу,
Коли запалає Вкраїна в огні.
Мій друже Ковалю, затягнемо пісню,
Бо дуже нелегко й самому мені...
Кудись наші коні помчали далеко
І долю понесли у зоряну ніч.
Нам сниться в розлуці
Згорьований батько,
Зсивіла дружина приходить у сні.
А нам би одверто агітки лукаві
Розбити об святість твердої руки.
Та іменем нашим свої чорні справи
Ізнову прикрили московські полки.
І мачуху долю, й брехливу неславу
Нам подарували звитяжні роки.
Тож будьмо незламні,
Мій друже Ковалю,
На славу Вкраїні, на вічні віки!
Тексти пісень різні, хоча й близькі за змістом і літературними формами. Але покладені вони на одну й ту саму мелодію, тому, безумовно, якось між собою пов'язані.
Першим зафіксованим виконанням пісні "Поручик Голіцин" (під назвою "Четверта доба палає станиця") вважається запис Аркадія Сєвєрного з ансамблем "Чорноморська чайка" у травні 1977 року на концерті в Одесі [1].
Авторство "Поручика Голіцина" не встановлено. На нього претендували музикант і звукооператор Владислав Коцишевський (1937-2017) [2; 3], співак і композитор Михайло Звездинський (нар. 1945) [4], бард-дисидент Василь Моксяков (1944-2020) [5; 6].
Багато дослідників приписують авторство пісні соратнику поручика Костянтина Голіцина, поету і генерал-майору Білої армії Георгію Гончаренку (1877-1940) [7-10]. Документальних підтверджень цієї версії у відкритому доступі я не знайшов. Зате відомі надруковані вірші Вадима Делоне (1947-1983) "Моя роль у революції", датовані 1966 роком [11, с. 57], що в багатьох рядках перегукуються з наведеним вище текстом "Поручика Голіцина" (тут і "Четверта доба в туманній столиці...", і "Раздайте плакати, Володимире Буковський! Налийте по стопці, поет Делоне!", і "За нашим келихом сидять кагебісти і дівчаток наших ведуть в кабінет"). Судячи зі стилістики віршів Делоне, вони написані як наслідування іншого вірша. Імовірно, прообразом для Делоне слугував текст "Поручика Голіцина", відомий у дисидентських колах Москви 1960-х років (див., наприклад, спогади Василя Моксякова [5]).
Український музикант і фольклорист Василь Лютий 2006 року на основі своїх досліджень зробив висновок [12] про те, що "Поручик Голіцин" - плагіат української пісні "Мій друже Ковалю", автором якої є закарпатський поет Микола Матола (1952-1993). Власне, саме заява Василя Лютого стала джерелом поширення цієї версії іншими українськими діячами культури.
Однак через деякий час Василь Лютий сам відмовився від своєї версії після того, як вдова Миколи Матоли повідала, що її покійний чоловік написав вірші "Мій друже Ковалю" на музику "Поручика Голіцина", яка полюбилася йому [13].
Підсумуємо:
1. Вдова Миколи Матоли визнала, що пісня її чоловіка "Мій друже Ковалю" написана на музику "Поручика Голіцина".
2. Документально підтверджено, що вже 1966 року (тобто коли Миколі Матолі було лише 14 років) були відомі вірші Вадима Делоне, що наслідують текст "Поручика Голіцина".
3. Василь Лютий, автор версії про те, що прототипом "Поручика Голіцина" послугувала пісня "Мій друже Ковалю", згодом сам від цієї версії відмовився.
Таким чином, на підставі наведених даних можна зробити висновок про те, що пісня "Мій друже Ковалю" написана пізніше і використовує музику пісні "Поручик Голіцин".
Авторство "Поручика Голіцина" залишається під питанням. Але це вже інша історія, що виходить за рамки цієї статті.
Висновок
Пісня "Поручик Голіцин" не є плагіатом пісні "Мій друже Ковалю". Навпаки, текст української пісні написаний на музику пісні "Поручик Голіцин".
Джерела інформації
1. Аркадій Северний. 4-й Одеський концерт з ансамблем "Черноморська чайка".
2. Спогади Владислава Петровича Коцишевського [російською мовою].
3. Вірші та пісні про білу гвардію. Доследження Сергія Карамаєва [російською мовою].
4. Сайт Михаїла Звездинського [російською мовою].
5. Василій Моксяков (Документальный фільм-портрет). Джерело - Владимир Куц.
6. Історія створення пісні «Поручик Голіцин». Джерело - Arsen Ventures.
7. Поручик Голіцин (пісня). Матеріал із Вікіпедії [російською мовою].
8. Як з'явився найвідоміший романс про поручика Голіцина, і хто став його реальним прототипом. Культурологія [російською мовою].
9. З букетом чорних орхідей. Чи є у романсу "Поручик Голіцин" приморське коріння? "Росіийська газета-Тиждень". Приморський край № 4502 від 26 жовтня 2007 [російською мовою].
10. Віктор Подлубний. Генерал і поручик. Як воно було насправді. IMHOclub.lv від 16.08.2015 [російською мовою].
11. Вадим Делоне. Вірші 1965-1983. Paris, 1984, 158 p. EBook [російською мовою].
12. Олена Білозерська. Інтернет-конференція з Живосилом Лютим. "За нашу Україну", №2, 13 січня 2006 р.
13. Оксана Іванець. «Поручик Голіцин». АрміяІнформ. 06.06.2021.
На обкладинці - кадр із фільму "Нові пригоди невловимих" (кіностудія "Мосфільм", СРСР, 1968).
.png){kind=small}
Шановний читачу! Ми запрошуємо вас поділитися своєю думкою про дану статтю і загалом про проєкт Trust but Verify через доступні канали зв'язку. Вашу думку ми врахуємо під час підбору контенту та верифікації інформації. Якщо ваші аргументи будуть переконливими, ми готові внести корективи в оцінки тверджень, фактів і висновків.