Есе Юрія Христензена (аналітик медіа-центру Одеської політичної платформи) - не лише взірець блискучої публіцистики, а й живий приклад критичного мислення. Його автор - з України, тому слова «наші», «ми» відносяться до українців. Джерело тексту - Ехо, оригінал - сторінка фейсбук Юрія Христензена.
Довідка (з Вікіпедії): Диверсію на газопроводах «Північний потік» і «Північний потік - 2» було скоєно 26 вересня 2022 року на тлі повномасштабного російського вторгнення в Україну, на піку газового конфлікту між Росією і Євросоюзом. Унаслідок серії вибухів у виняткових економічних зонах Данії та Швеції було зруйновано обидві нитки «Північного потоку - 1» і одну з двох ниток «Північного потоку - 2». На момент аварії прокачування газу ними не велося: ПП-1 зупинила російська сторона, ПП-2 так і не запустила. У серпні 2024 року західні ЗМІ стали активно поширювати версію причетності України до вибухів на Північних потоках.
***
- Це наші підірвали Північний потік?
- Як вони могли його підірвати?
- Привезли вибухівку, заклали поруч із трубою і бахнули.
- У тебе побутовий підхід до підриву газопроводів. Купили картоплю, почистили і поставили на вогонь. Якби це було так просто, не потрібно було б утримувати апарат спецслужб.
- А що тут складного?
- Почнемо з «привезли вибухівку». Відкриваємо Гугл і читаємо про отруєння Литвиненка і Скрипалів. Дивимося на операції з доставки кількох міліграмів спецзасобів у потрібну точку Євросоюзу. Порівнюємо з сотнями кілограмів вибухівки і робимо висновок - це не просто.
Спецлабораторії мають виробити спецзасіб. Спецкурси підготувати диверсантів. Спеціальні академії навчити тих, хто планує подібні операції. Усі ці чудові люди мають працювати тисячі людино-годин, щоб підмішати краплю отрути до чаю, або помазати нею ручку дверей.
- Так вже й тисячі...
- Почитай про отруєння Навального. Скільки агентів скільки місяців готували операцію з нанесення краплі спецзасобу на чоловічі труси. І це на власній території. На території іншої держави все в рази складніше.
- А може вони купили вибухівку на місці?
- У тебе знайома живе в Нідерландах, попроси її купити на місці тонну октогену.
- Так то знайома, а то спецслужби!
- Гаразд, припустимо, вони якось роздобули вибухівку. Тепер уявімо, що їм потрібно виконати простіше завдання. Знайти на дні Балтики і пошкодити комунікаційний кабель. У Росії для подібних речей існує спеціальний флот. Підводний човен «Лошарик», на якому служить еліта, від капітан-лейтенанта і вище. В України є подібний флот? Вона колись ставила собі такі завдання?
- Пишуть, що вони яхту орендували.
- Як думаєш, якби для проведення підводних диверсій на глибині під сотню метрів вистачало невеликої яхти, Росія почала б будувати флот зі спеціальним обладнанням?
- Наші креативніші.
- Не настільки, щоб обдурити закони фізики. Трубу підірвали на глибині 80 м. Відкриваєш Гугл і дивишся необхідне водолазне обладнання.
- Пишуть, що наші підірвали.
- Докази наводять?
– Ссылаются на источники.
- Через півроку після отруєння Литвиненка британська поліція назвала підозрюваних. Через півроку після отруєння Скрипалів опублікувала фото диверсантів. З купою доказів. Після отруєння Навального журналісти через чотири місяці виклали докази. А тут щоразу анонімні джерела. Нічого не нагадує?
- Так це західні газети пишуть.
- Під час втручання у вибори в США 2016 року дезінформацію теж зливали через західні ЗМІ. Потім було розслідування спецпрокурора. Виявилося, що за «анонімними джерелами» ховалося російське ГРУ ГШ.
Наведу інший приклад - ураження російською ракетою малазійського Боїнга. Скільки потім дезінформації поширювали через західні ЗМІ? З «Іспанським диспетчером» та іншими «джерелами».
- Тобто, це не наші підірвали «потоки»?
- Зовнішні ознаки говорять проти цієї версії. Не Україна утримує флот для проведення підводних диверсій. Не в Україні готують диверсантів. Не в Україні функціонує лабораторія отрут. Не в Україні розташовується Червонопрапорний інститут, Академія зовнішньої розвідки та інші інститути з відтворення тоталітарних практик. І не Україна вкладає мільярди в поширення дезінформації по всьому світу.
- Але люди ж вірять.
- Щоб дезінформація краще поширювалася, вона має бути абсурдною. Після збиття МН17 Генштаб ЗС РФ на блакитному оці стверджував, що це зробив український штурмовик. Але штурмовики можуть не збити літак на висоті 10 км. І невеликі яхти не можуть вмістити глибоководне водолазне обладнання. Тому дезінформацію подають у спрощеному вигляді.
- Купив картоплю, почистив і поставив на вогонь...
- Так. Фахівці починають обговорювати нестиковки, і цим тільки ллють воду на млин пропагандистів. Бо більшість ніколи не літала на штурмовиках і не спускалася на глибину. Більшість задовольняється «побутовими» поясненнями.
- І що, тепер усім потрібно літати на штурмовику?
- Не обов'язково. Досить елементарного аналізу відомих, повторюваних фактів.
- Легко сказати.
- Це питання виживання. Саме поширення дезінформації дає змогу тоталітарним інститутам скоювати злочини в усіх на очах і уникати відповідальності. Поки не навчимося аналізувати, будемо жертвою злочинів.
- Ми ніколи не навчимося.
- Можна обманювати одну людину завжди. Можна обманювати всіх якийсь час. Але не можна обманювати всіх і завжди. Ми вже вчимося. Якби не вчилися, програли б у перші тижні війни.
Юрій Христензен, 16 серпня 2024 р.
Фото на обкладинці: поверхня Балтійського моря над місцем вибуху «Північних потоків», 9 жовтня 2023 року. Авторство: NDR, джерело: DW
.png){kind=small}
Шановний читачу! Ми запрошуємо вас поділитися своєю думкою про цей пост і загалом про проєкт Trust but Verify через доступні канали зв'язку.