Роберт Рождественський. Позаминула пісня

Редактор статті - Марк Бейгельзімер, PhD, системний аналітик, керівник проєкту Trust but Verify. 

Довідка: Роберт Рождественський (20 червня 1932 - 19 серпня 1994) посідає особливе місце серед радянських поетів. Його унікальний поетичний талант виразився у створенні віршів приголомшливої чистоти, що глибоко проникають у людську душу. Ранні твори Рождественського були сповнені патетикою і пафосом, за що влада до нього була прихильною, а сучасники вважали його "найрадянськішим" поетом. Попри це, будучи порядною і розумною людиною, Рождественський не був кар'єристом і завжди відстоював ліберальні цінності.

Джерело фото, тексту: NewConcepts.

Наведений нижче український текст (крім тих віршів, для яких зазначено автора перекладу) є дослівним, а не літературним перекладом російськомовного оригіналу

Позаминула пісня
 
Ходики старесенькі.
Ночі приголомшливі...
Навкруги - підлесники.
Навкруги – донощики.
 
Поле наче клаптики,
дихай волю повную…
Півкраїни – етапники.
Півкраїни - конвойні.
 
Черевички зношені.
Бабусині пряники…
Півкраїни – злОчинці.
Півкраїни – стражники.
 
Лейтенант в вікні стирчить.
П'є – не зупиняється…
Півкраїни вже сидить.
Півкраїни мається.

(переклад з російської - Вікторія Жерденовська)

* * *

З прогнозу погоди

«У Нечорнозем'ї, — згідно з прогнозом, —
різко зменшиться сніговий покров…
Вдень над столицею
місцями грози.
А на асфальті –
місцями – кров…»

* * *
 
У державі, де чесні наперелік,
все кудись іде,
кудись тече:
сили,
гроші,
двадцятий тролейбус,
спотворених доль безглуздість…
Все кудись іде,
тече не поспішаючи:
запалене літо,
за літом — душа.
Хмари в приголомшливій сині,
Кран на кухні.
Мізки з Росії.

* * *
 
Об стіну розбиваючи лоби,
летячи в міжзоряний простір,
ми все-таки раби.
 
РАБИ!
 
Невитравимо наше рабство.
І відчуття стиду
живе практично в кожном спорі…
Чим нижче кланялись тоді,
тим голосніше проклинаєм потім!

* * *
 
А нам відкопувать живих 
 
А нам відкопувать живих,
за стуком серця їх знаходячи,
серед гранітно-вікових
уламків
статуї Вождя.
Із-під обрушених фраз, 
що не означали нічого.
І чути:
- Не рятуйте нас!
Помремо ми
з ім'ям Його!..
 
Відкопувати з-під брехні.
І плакати.
Й кричати в темряву:
— Дай руку!..
— Вам не вірю я!
А вірю
одному Йому!..
— Ось факти!..
— Я плюю на них
від імені всього полку!
 
А нам
відкопувать живих.
Іще живих.
Живих поки що.
А нам
дітей недармових
своїм болЕм переконати.
І знов
відкопувать живих.
Аби самим живими
стати. 

Шановний читачу! Ми запрошуємо вас поділитися своєю думкою про цю статтю і загалом про проєкт Trust but Verify через доступні канали зв'язку.